Іменник як частина мови
Мета:формувати вміння розпізнавати іменник за його істот ними ознаками; вчити учнів
Розрізняти назви істот і неістот; збагачувати словниковий запас школярів; вдосконалювати навички грамотного письма; виховувати уважність.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань
1. Перевірка домашнього завдання (вправа 246, с. 100)
Учні зачитують записаний перший абзац вправи 246.
— Поясніть правопис слів з пропущеними буквами.
— Чому потрібно бережливо ставитисядо хліба?
— Люди яких професій беруть участь у виготовленні хліба?
2. Пояснювальний диктант
Де дружніше, там сильніше. y
З книгою жити — з добром дружити. y
Дерево міцне корінням, а людина дружбою. y
— Підкресліть споріднені слова.
— Надпишіть, до якої частини мови належить кожне слово.
3. Розгадування кросворда «Чарівні клітинки»
— Відгадайте загадки. Відгадки вставте у відповідні клітинки по вертикалі.
1. Ой, яка ж вона гарненька,
Пишно хвоста і руденька,
не звірятко — просто диво,
невгамовне, пустотливе.
Вгору — вниз, на гілку, з гілки.
Хто це буде, діти? (Білка)
2. Сиві воли
Усе поле залягли. (Туман)
3. Крил не має,скрізь літає
Та ще й куряву здіймає. (Вітер)
4. Ніжна зірка сніжно-біла
На рукав мені злетіла.
Поки ніс її сюди,
Стала краплею води. (Сніжинка)
5. Невидимка ходить в гаї,
Всі дерева роздягає. (Осінь)
6. Хто наткав полотна
Аж до лісу від вікна?
Сміється, здається:
«От така ширина!» (Зима)
7. Що росте догори коренем? (Бурулька)
— Яке слово вийшло по вертікалі? (Іменник)
ІІІ. Повідомлення теми, мети уроку
— Сьогодні ми починаємо вивчати тему «Іменник». Будемо вчитися розріз-
Няти іменник за його істотними ознаками; розпізнавати назви істот і неістот.
ІV. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу
1. Робота з мовним матеріалом (вправа 247, с. 100–101)
— Прочитайте початок вірша Інни Кульської.
— Розгляньте малюнки.
— Що купили в крамниці? Запишіть за зразком, поданим у підручнику нас. 101.
— Хто були іменниками? Запишіть за зразком.
— Що їм подарували? Запишіть за зразком.
2. Ознайомлення з теоретичним матеріалом (с. 101)
3. Робота в групах (вправа 248, с. 101)
— Прочитайте текст.
— Хто жив у гайку?
— Прочитайте опис зайченят.
— Які птахи заспівали на Різдвяні свята?
— Як готується до свята родина зайців?
— Що приготували зайчики до свята?
4. Вибіркове списування
— Випишіть з тексту вправи 248 іменники за групами: назви істот та назви неістот.
Фізкультхвилинка
V.Узагальнення й систематизація отриманих знань
1. Самостійна робота
1 варіант
Спишіть третій абзац тексту вправи 248, уставляючи пропущені букви.
Підкресліть іменники із суфіксами пестливості.
2 варіант
Спишіть четвертий абзац тексту вправи 248, уставляючи пропущені букви.
Підкресліть іменники із суфіксами пестливості.
2. Робота за вправою 249 (с. 102)
— Прочитайте виразно текст.
— Що нового дізналися з тексту? Розкажіть.
«До твого словничка»
— Поясніть значення слова діжка.
3. Коментоване письмо
— Спишіть текст вправи 249, записуючи у дужках питання, на яке відповідає іменник.
4. Добирання спільнокореневих слів
— До слова свята доберіть спільнокореневі слова. (Свята, святковий,святкувати)
— У спільнокореневих словах позначте корінь.
5. Складання речення за схемою
— Доповніть схему словами з підкресленого речення вправи 249.(що?) деревце (що робило?) залишалося (яке?) квітуче (де?) в хаті
6. Розвиток зв’язного мовлення
— Які іменники живуть тільки взимку? (Бурулька, сніг, мороз, іній,сніжинка, сніговик, санчата)
— Складіть з цими словами усну розповідь.
— Доберітьдонеї заголовок.
VІ. Підсумок уроку
— Що називається іменником?
— На які питання відповідають іменники, що є назва ми істот? Наведіть приклади.
— На які питання відповідають іменники, що є назвами неістот? Наведіть приклади.
VІІ. Домашнє завдання
Вправа 250, с. 103. Правило, с. 100.
Захоплення. Ігор Калинець «Зірка»
Мета: вдосконалювати навички свідомого виразного читання поетичних творів; вчити аналізувати прочитане; формувати образне мислення; розвивати зв’язне мовлення, творчу уяву; виховувати любов до художнього слова.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II. Мовленнєва розминка
1. Робота над загадкою. Вправа для розвитку мовної догадки
— Прочитайте загадку, подумки переставляючи букви.
От пярма, от ірвна, от укрта,
Опевед етеб оп свіх всіхат.
Опичантєься з опораг
Езбікеннча яц... (дорога).
2. Робота в парі
Учні самостійно вчаться читати вірш з різною інтонацією (весело, замріяно, здивовано).
А я душу скупаю в красі
Весняного ніжного саду,
Босоніж пробіжусь по росі
І під вишнею білою сяду.
Я до ніг тихим травам впаду —
То не вишні розквітли в саду,
А хмаринки спустилися з неба.
III. Перевірка домашнього завдання
1. Гра «Хто краще?»
Конкурс на краще читання вірша Вадима Скомаровського «Після грози».
2. Гра «Чия казочка краща?»
Конкурс на кращу складену казочку про грім; про веселку.
IV. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку
— Відгадайте загадку.
Розсипалось вночі зерно,yy
А вранці — зникло десь воно. (Зорі)
— Коли можна побачити зорі в небі?
— Про одну таку зірочку ми прочитаємо у вірші Ігоря Калинця «Зірка».
V. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу
Слово вчителя.
1. Опрацювання вірша Ігоря Калинця «Зірка» (с. 109)
1) Виразне читання вірша вчителем.
— Чи сподобався вам вірш?
— Чим описана в поезії картина нагадує казку?
2) Словникова робота.
Читання стовпчиків слів у парах одне одному
Високо
|
чужинно
|
Ружечку
|
цвіркуна
|
Листкові
|
називаєшся
|
Вихилилась
|
заслухалась
|
— Знайдіть тлумачення слова ружа у підручнику (с.109).
— Серед поданих слів знайдіть відгадку до загадки.
· Не маючи ні нот, ні струн,
Всіх веселить малий... (цвіркун).
Фізкультхвилинка
3) Читання вірша учнями за строфами.
— Що ви помітили, читаючи вірш?
— Чи є в ньому рима?
— Як називається вірш, в якому відсутня рима? (Білий вірш)
4) Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання.
— Чи сподобалася тобі зірка?
— Що ти можеш про неї розповісти?
— Як у вірші передано захоплення зірки піснею цвіркуна? Прочитайте відповідні рядки.
— Які рядки поезії Ігоря Калинця та Ганни Чубач співзвучні за змістом? Прочитайте їх.
5) Гра «Читає Незнайко».
Учитель (або заздалегідь підготовлений учень) читає вірш, навмисне припускаючись помилок. Учні мають помітити помилку, виправити її.
Заслухалась зірка світлячка (цвіркуна),
Виглянула (вихилилась) через віконце —
Хотіла троянду (ружечку) кинути
Та й сама впала.
6) Гра «Диктор телебачення».
Учні читають вірш, періодично відриваючи погляд від тексту, щоб подивитися на «глядачів».
2. Робота за ілюстрацією
— Подивіться на ілюстрацію до цього вірша.
— Чи можемо віднести її до всього твору, чи до певної його частини?
— Що зобразив художник на картині?
— Що він намалював у центрі картини? вдалині?
— Які фарби вибрав художник для своєї картини? Який настрій вони створюють?
— Опишіть картину, використовуючи рядки з вірша.
VІ. Підсумок уроку
— Який твір читали на сьогоднішньому уроці?
— Що вас у ньому вразило?
— Що найбільше запам’яталося?
— Який настрій створює цей вірш?
VII. Домашнє завдання
Придумати і виконати малюнок, який об’єднав би прочитані вірші М. Вороного, Л. Костенко, Г. Чубач, В. Скомаровського та І. Калинця.
Ігор Калинець народився 9 липня 1939 в місті Ходорів, нині Львівської області. В 1956–1961 роках навчався у Львівському університеті, на філологічному факультеті. Після закінчення університету працював в обласному архіві.
Окрім «дорослих» пише також вірші для дітей. З ними було видано кілька книг, які розійшлися не тільки на Україні, але також і в країнах з великою українською діаспорою (Казахстан, Канада, США, Аргентина). Його книгу «Небилиці про котика і кицю» ілюструвала українська художниця Вікторія Ковальчук в 2005 році.
Поетичну творчість Калинця, за пропозицією самого автора, прийнято хронологічно поділяти на дві головні частини: дев'ять книжок, написаних перед ув'язненням у 1972 р. (з них офіційно в УРСР опубліковано було лише першу — «Вогонь Купала», 1966, решта функціонувала у самвидавному обігу) і вісім — написаних під час ув'язнення та на виселенні (до 1991 р. функціонували тільки у Самвидаві). Згідно з цим поділом і було підготовлено та випущено два томи поезій Калинця — «Пробуджена муза» (Варшава, 1991) та «Невольнича муза» (Балтимор — Торонто, 1991). 1991 року збірку вибраних поезій «Тринадцять аналогій» видано було також в Україні і у Росії
Творчість Наталі Львівни Забіли
Мета: Продовжити знайомство дітей з життєвим та творчим шляхом Н. Л. Забіли. Удосконалювати вміння декламувати, стисло переказувати прочитане. Вчити учнів робити висновки з прочитаного. Розвивати увагу дітей, зв*язне мовлення, вміння працювати в парах та групах. Виховувати інтерес до віршованого слова, бажання пізнати більше.Обладнання: набірне полотно, роздатковий матеріал, скринька,портрет.
Тип уроку:позакласне читання
Хід уроку
1Організаця класу.
Щоб урок наш розпочати, Треба друзів привітати, Треба сонцю усміхнутись І до мене …
2.Повідомлення теми і мети уроку
- Сьогодні ми детальніше ознайомимося з життєвим і творчим шляхом відомої дитячої поетеси Н. Л. Забіли. Після кожної вашої правильної відповіді на дошці з*являтиметься нове слово,з яких ми складемо її вірші.
3.Вікторина.
Діти діляться на три команди. За кожну правильнувідповідь вчитель нагоро-джує команду словом. - В якій родині народилася Н. Л. Забіла? - Де народилася поетеса? - Куди переїхала родина Наталі? - Де навчалася? - Яка збірка Н. Л. Забіли стала найвідомішою? - Твори яких жанрів писала авторка?
4.Скринька історії .
У кожної людини є свої таємниці. А де ви зберігаєте свої таємні скарби?... Маленька Наталя ховала свої таємниці у такій скриньці. Давайте спробуємо їх дістати і розгадати.( По черзі діти дістають числа - визначні дати життєвого і творчого шляху поетеси.) -1903- народження; - 1917- переїзд на Україну до Люботина; - 1920 – початок роботи, вступ до Харківського інституту; - 1924 – перший надрукований вірш; - 1927- померла доня Ясочка; - 1985 – рік смерті.
5. Обговорення прочитаних творів.
а) Звучить тиха повільна музика. У записі діти слухають оповідання « Ведме-дикова хатка» б) Обговорення прослуханого твору : - відповіді на запитання; - творча робота в парах ( назвіть по іншому твір); - відновлення порядку плану , відповідно до змісту: ___ Зустріч з рудою. ___ Мисливець з рушницею. ___ Зайчик - Вихваляйчик. ___ Погроза крука. ___ Настала зима. ___ Зайчик на самоті. ___ Попередження білки і їжачка. ___ Розмова з руденькою. ___ Зайчик і дзеркальце. ___ Я не Вихваляйчик – я Побігайчик. в) Висновки. -Чого вчить ця казка? Які прислів*я відповідають повчальному змісту цього твору? г) Поетична сторінка. - А які твори цієї авторки прочитали ви? ( Декламування дітьми віршів та їх об-говорення)
6. Читання твору Н. Л. Забіли «Вовк і козлята»
а) Всі маленькі дітлахи І дорослі дяді й тьоті, Можу точно вам сказати, Казки люблять всі читати. - І сьогодні ми познайомимося з однією з найвідоміших казок Н. Л. Забіли. б) Словникова робота: - Тлумачний словничок ( поєднай слово з поясненням) : Блискотить щодуху нишком пліт причаївсь підібгав бебехнеться сховався огорожа блищить опустив впаде швидко тихо - Читання стовпців слів: Жахливий відімкніться ніжним відчиніться страшний підстрибнув гострий розказують Знайдіть споріднені слова. Що спільного у словах другого стовпчика? в) Самостійне читання твору До козиної до хати з лісу стежечка веде. В хаті маму ждуть козлята, а коза із лісу йде. Ясне сонечко заходить, в небі місяць блискотить. До воріт коза підходить, у ворота стукотить: — Відчиніться, відімкніться! Ваша матінка прийшла, ваша матінка із лісу молочка вам принесла! Відчиняють їй козлята, з ними вірний пес Рябко. І заходять всі до хати пити свіже молоко. Якось сірий вовк підслухав, що коза пішла у ліс, до воріт прибіг щодуху, під ворота сунув ніс. «Зараз,— думає,— козляток проковтну одним ковтком!» І почав він промовляти ніжним-ніжним голоском: — Відчиняйте, козенята, я несу вам молока! — Чуєм, чуєм, це не мати - в неї пісня не така! Тут один цапок сміливий нишком глянув через пліт, бачить — вовк страшний, жахливий причаївсь біля воріт. Сірий вовк цапка не бачить, витягає гострий ніж і гукає нетерпляче: — Відчиняйте-но скоріш! А козлята: — Ми не проти! — Не злякались хижака! Відімкнули враз ворота та як випустять Рябка! Вовк, побачивши собаку, підібгав лякливо хвіст, підстрибнув — та з переляку як бебехнеться під міст! Саме йде тут з лісу мати, молока малим несе. А назустріч їй козлята та й розказують про все. Почала коза радіти: — Ну й Рябко наш молодець! Ну й розумні в мене діти!— Тут і казочці кінець. г) Перевірка сприймання. - Якими моментами казка відрізняється від народної? - Який епізод був найстрашнішим ? - Чому козлята відчинили ворота? - У кого вдома є такий самий захисник?
7. Підведення підсумку уроку.( групова робота)
- Кожна команда на протязі уроку одержала слова із віршів Н. Л, Забіли. Про-поную за 3 хвилини спробувати у команді відновити вірш. Якось вранці погуляти Вийшли в поле малюки. Глядь: санчата – ґринджолята На горбочку край ріки. Діти зачитують версії, вибирають найспівзвучнішу. Вчитель зачитує оригінал. - Діти у віршику ідуть відпочивати. Пора і нам на перерву. Я сподіваюсь, що ви й надалі самостійно продовжите знайомство з цією видатною поетесою. |
